Translate

неділю, 7 липня 2013 р.

До питання експертизи якості електронних освітніх ресурсів

У статті висвітлено науково-методичні підходи до організації експертизи якості електронних освітніх ресурсів (ЕОР) для загальноосвітніх навчальних закладів. Визначено понятійний апарат, описано об’єкт експертизи, уточнено окремі аспекти функцій експертизи, визначено основні завдання, які стоять перед експертизою, узагальнено принципи проведення експертизи (науковість, індивідуалізація, активне включення у навчальний процес тощо), описані вимоги до учасників експертизи ЕОР,  обґрунтовано відповідність ЕОР дидактичним та методичним вимогам та описано алгоритм підготовки об’єкта експертизи до визначення відповідності дидактичним вимогам. 
Встановлено, що експертиза ЕОР спрямована на одержання від експертів відповідних даних та прийняття на  їх основі компетентних рішень щодо доцільності використання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Ключові слова: експертиза; електронні освітні ресурси; принципи; завдання; якість.
1. ВСТУП
Розвиток інформаційно–комунікаційних технологій, впровадження їх у навчально–виховний процес, забезпечення навчального простору загальноосвітніх навчальних закладів доступом до мережі інтернет та навчальним електронним контентом – усі ці процеси зумовили педагогічну спільноту поставити на перший план питання якості електронних освітніх ресурсів.
Постановка проблеми. Впровадження механізмів забезпечення відкритості  та  доступності електронних освітніх ресурсів,  повноти, достовірності та  актуальності навчальної інформації,  відповідності  нормам чинного  законодавства, які   регламентують   їх  створення  та функціонування, забезпечить навчально–виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів якісним навчальним електронним матеріалом,  який можна застосовувати на різних етапах уроку і у позаурочний час.
Із виникненням електронних освітніх ресурсів, які дозволяють керувати груповою, самостійною та індивідуальною роботою учнів на принципово новому організаційному рівні, пов'язані перспективи розвитку нових педагогічних технологій навчання.
Уміння сучасного вчителя застосовувати електронні освітні ресурси у практиці навчання є складовою його компетентності в галузі інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ-компетентності). Для організації навчального процесу вчителю важливо навчитися здійснювати пошук і відбір ЕОР у відповідності з реальними потребами для організації інноваційного навчального середовища, визначати доцільність їх використання на різних етапах уроку і проводити оцінку результатів діяльності учнів із застосуванням ЕОР.
Тому, важливим є отримання якісних ЕОР, які будуть підтримувати навчальний процес на новому рівні, створювати інноваційне навчальне середовище, активізувати діяльність учнів і спонукати їх до пошуку нових даних та відомостей про предмет.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тема оцінювання якості електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП) була предметом обговорення круглих столів, міжнародних конгресів ЮНЕСКО, різних наукових конференцій про що зазначають Лаврентьєва Г.П., Лапінський В.В., Шишкіна М.П. [2, 3, 8], питання якості програмних засобів навчального призначення розкрито у працях Бикова В.Ю., Лапінського В.В., Вембер В.П., Жалдака М. І., Морзе Н. В., Тализіної Н. Ф., питання педагогічної експертизи досліджено у працях Леонтьєва Д.О., Солов’я В.В. [4, 6], змістовно-методичні показники, дизайн-ергономічність та техніко-технологічність розкрито у працях Роберта В. , Вострокнутова І. Е. , критерії якості ЕОР  для платформ дистанційного навчання визначені Морзе Н. В., Глазуновою О. Г., критеріїв оцінювання локальних ЕОР описано Литвиновою С.Г. та ін.
Аналіз результатів дослідження свідчить про недостатню вивченість проблеми експертизи електронних освітніх ресурсів.
Мета статті. З огляду на це мета статті полягає в уточненні науково-методичних засад щодо експертизи якості електронних освітніх ресурсів, визначенні завдань, принципів, дидактичних  та методичних вимог якості ЕОР та узагальненні технології проведення експертизи.
2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження проводилось у рамках НДР № 0112U000281 «Система психолого-педагогічних вимог до засобів інформаційно-комунікаційних технологій навчального призначення» Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. Під час дослідження використовувались такі методи: аналіз теоретичних джерел з проблеми організації і проведення експертизи електронних освітніх ресурсів, узагальнення та оцінювання отриманих результатів.
3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Виклад основного матеріалу. Поняття експертизи в останні роки набуло достатньо широкого використання у педагогічні практиці: експертиза уроку, експертиза дослідно-експериментальної роботи, експертиза інноваційного проекту, експертиза авторських програм, експертиза підручників, експертиза електронних освітніх ресурсів тощо. У різних структурних одиницях формуються багаторівневі системи експертної служби: експертні ради створюються і працюють в окремих освітніх установах (навчальних закладах), в районних органах управління,  в інститутах післядипломної педагогічної освіти та ін.
Різноманітність визначень поняття експертизи, неоднозначність тлумачення її сутнісних характеристик різними авторами, говорить про різне розумінні її місця, функцій, змісту, видів. У ряді робіт експертиза розглядається як вид аналітичної діяльності у процесі аналізу об’єкта.
Розглянемо деякі тлумачення поняття «експертиза». Експертиза  (від англ. expertise, лат. expertus – досвідчений, знавець)  – розгляд, дослідження експертом-фахівцем якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань. У найбільш загальному вигляді експертиза – це спосіб аналізу причинно-наслідкових зв'язків не тільки стосовно того, що вже відбулося, але й того, що очікується, має або може відбутися; це спосіб пізнання певної реальності у тих випадках, коли ця реальність не піддається прямому вимірюванню, обрахуванню і взагалі якому завгодно "об'єктивному дослідженню" [1].
Експертиза – розгляд, дослідження якої-небудь справи, якогось питання з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку відповідному явищу [5].
У науковій літературі зустрічаються різні види експертизи в освіті. Зокрема: гуманітарна, демократична, атестаційна, експертиза інновацій, психолого–педагогічна. Зважаючи на спільні ознаки об’єкта експертизи в освіті, ми схильні розглядати їх в контексті єдиного поняття, а саме: педагогічна експертиза. Зважаючи на загальне означення експертизи, ми розглядаємо педагогічну експертизу як складну аналітико-синтетичну діяльність, спрямовану на дослідження (перевірку), формування обґрунтованої (мотивованої) оцінки науково-педагогічного рівня про той чи інший об’єкт(проект) освітньої діяльності [6]. В цілому педагогічна експертиза спрямована на компетентне оцінювання підручників чи посібників, електронного контенту чи електронних освітніх ресурсів тощо. Проведення експертизи спрямоване на одержання від експертів відповідних даних та прийняття на їх основі компетентних рішень щодо об’єкту дослідження.
Визначимо об'єкти експертизи: якість виконання, якість реалізації наукових, методичних, психологічних та педагогічних підходів, перспективність використання ЕОР.
У дослідженнях окремих аспектів експертизи звертається увага на цілий ряд її функцій: оцінка даних про ефективність використання об’єкту; оцінка якості та отримання колективного судження про об'єкт; підтримка педагогічної ініціативи, узагальнення різних освітніх практик, виявлення інноваційних підходів навчання під час використання об’єкта у педагогічній практиці.
В даний час можна говорити про цілий спектр підходів стосовно визначень поняття експертизи. Експертиза як різновид процесів наукового пізнання, розглядається не зважаючи на  різноманіття трактувань. Від наукових досліджень експертиза відрізняється своїми завданнями: якщо наукові дослідження орієнтовані насамперед на отримання нового знання про об’єкт, то головний зміст експертизи полягає у визначенні якості та встановлення відповідності об’єкта педагогічним, навчальним, виховним та розвивальним цілям. У порівнянні з моніторингом експертиза менш технологічна, менш орієнтована на норми і стандарти, а більше - на цінності і зміст. Як зазначає Леонтьєв Д.О., експертиза не зводиться до перевірки і оцінки, хоча функція оцінки експертизи дуже важлива. Істотно відрізняється експертиза і від класичного експерименту: останній обов'язково передбачає вплив на природний хід подій і контроль над "основними змінними"; експертні ж процедури, навпаки, прагнуть мінімізувати втручання [4]. Отже основними завданнями експертизи є: комплексне дослідження об'єкту; перевірка відповідності об'єкту вимогам державного стандарту, потребам освітнього процесу; оцінка відповідності об'єкту сучасному рівню наукових, методичних, психологічних та педагогічних вимог; оцінка рівнів інтерактивності, мультимедійності, відкритості об’єкту; оцінка перспективності використання об'єкта у педагогічній практиці; підготовка обґрунтованих експертних висновків.
Експертна діяльність переживає етап становлення у сфері освіти, поступово стаючи звичним явищем. Актуальність досліджень в області експертизи електронних освітніх ресурсів пов'язана з тенденцією стандартизації і систематизації електронного освітнього контенту. Підтвердження цьому - активне обговорення різних аспектів створення і використання електронного контенту у наукових колах Національної академії педагогічних наук України, на колегіях Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, освітніх закладах та виявлення необхідності обґрунтування основ, на яких має будуватися експертиза. Розглянемо принципи побудови експертизи ЕОР:
           науковості, що визначає необхідність використання об'єкта експертизи, який є підмножиною наукового знання відповідної предметної галузі і максимально сприяє реалізації мети та відповідає цілям навчання;
           активного включення у навчальний процес вимагає усвідомлення  необхідності використання об’єкта експертизи з метою унаочнення навчального матеріалу, підвищення активності та пізнавальної діяльності учнів;
           індивідуалізації, індивідуального підходу в навчанні, що ефективно реалізується при застосуванні об’єкта експертизи. Важливим є визначення індивідуального початкового рівня учнів, сформованості відповідних умінь та навичок.
           принципи відкритості, доступності, об'єктивності, вірогідності, повноти та точності даних.
Особливої уваги вимагає і кадрове забезпечення експертної діяльності. Учасниками експертизи повинні бути фахівці високої кваліфікації, професіонали, а для дослідження діяльності кожного освітнього закладу, в силу його унікальності, формується відповідна його особливостям експертна група.
Вимоги до учасників експертизи ЕОР: наявність інтересу до проблем розробки і використання ЕОР у навчальних закладах, участь у конференціях, семінарах, виставках; наявність базової ІКТ - компетентності та готовності до використання ІКТ в освітній діяльності; креативність, розвинені творчі здібності, що дозволяють аналізувати проблемні ситуації та знаходити шляхи вирішення протиріч; широта і конструктивність мислення; наукова об'єктивність, аналітичність; наявність інтересу до розвитку інноваційної практики в роботі навчального закладу, відсутність консерватизму; висока виконавська дисципліна, готовність доводити справу до кінця і працювати в команді.
Наукові підходи до проблеми оцінки якості електронних освітніх ресурсів визначають дидактичні вимоги до ЕОР. Як зазначає Тализіна Н.Ф., впровадження технічних засобів навчання - не самоціль. Їх застосування виправдане тільки в тому випадку, якщо це призводить до підвищення ефективності навчального процесу хоча б по одному з таких критеріїв, як якість навчання, витрати часу і сил викладачем і учнями, фінансові витрати. Якість навчання - головний критерій ефективності навчального процесу [7].
Широке використання ЕОР у навчальному (навчально-виховному) процесі допускається тільки після проведення його експертизи та отримання позитивного експертного висновку (вимога не поширюється на ЕОР, які створюються для локального використання в межах одного навчального закладу).
З метою забезпечення високої якості розробки і виконання, ЕОР проходять комплексну експертизу, що включає змістову, навчально-методичну, програмно-технічну і дизайн-ергономічну складові [2].
Електронні освітні ресурси повинні відповідати не тільки стандартним дидактичним вимогам, що пред'являються до навчальних видань (наприклад, до таких як підручники, навчальні та методичні посібники), але і ряду специфічних вимог. Дидактичні вимоги відбивають необхідні умови і закономірності процесу навчання, про що зазначає Баврін І.І. Тому, дидактичні вимоги до електронних освітніх ресурсів включають такі критерії: науковість, доступність, проблемність навчання, наочність, самостійність, активізація діяльності, системність, послідовність, міцність засвоєння знань, єдності освітніх, розвиваючих і виховних функцій навчання, можливість вибору темпу навчання, варіативність навчання, інтерактивність навчання, контроль, коригування дій, розвиток інтелектуального потенціалу [2].
Серед найбільш значущих характеристик якості ЕОР можна назвати наступні: зміст (у цілому); науковість, відповідність сучасному рівню знань; інформативність; доступність сприйняттю; врахування вікових особливостей; націленість на формування в учнів навичок дослідницької і творчої діяльності; розроблені запитання та завдання, які спонукають до самостійного пошуку додаткових даних і відомостей; якісне художнє оформлення; коректність.
Підготовка об’єкта до визначення відповідності дидактичних вимог: подавати навчальний матеріал у систематизованому і структурованому вигляді; враховувати як ретроспективи, так і перспективи формування знань, умінь і навичок при організації кожної порції навчальної інформації; враховувати міжпредметні зв'язки досліджуваного матеріалу, що відповідають особливостям виду діяльності; ретельно продумувати послідовність подачі навчального матеріалу і навчальних впливів, аргументувати кожен крок по відношенню до учня; перевірити логіку побудови процесу отримання знань, обумовленою змістом навчальних програм; забезпечити зв'язок даних і відомостей, пропонованої електронним освітнім ресурсом, з практикою шляхом підбору прикладів, створення змістовних ігрових моментів,  завдань практичного характеру, експериментів, моделей реальних процесів і явищ.
Методичні вимоги до ЕОР включають методичні матеріали з предмету, інструкції щодо використання об’єкту, виконання обов’язкових завдань, самостійної роботи, тестів, використання ресурсу у навчально-виховному процесі.
У разі невідповідності дидактичним і методичним вимогам, ЕОР не приймають до подальшого розгляду. Тому, важливим є оприлюднення критеріїв оцінювання ЕОР, розробка методичних рекомендацій щодо підготовки ЕОР до проведення експертизи та проведення апробації на експериментальних майданчиках.
Технологія проведення експертизи включає наступні етапи: отримання заяви розробника ЕОР з проханням проведення експертизи, розробку наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України про проведення експертизи (список членів експертної комісії, термін проведення експертизи, перелік базових освітніх закладів для проведення апробації, уточнюються номери контактних телефонів, факсів, електронних адрес); розроблення оцінних листів, інструктивно-методичних матеріалів до складання експертних висновків та заповнення оцінних листів експертними комісіями і загальноосвітніми навчальними закладами; реєстрацію, шифрування, дешифрування об’єктів (ЕОР) та їх конфіденційність; передачу комплектів об’єктів (ЕОР) головам відповідних експертних комісій, НАПН України для проведення експертизи та загальноосвітнім навчальним закладам для проведення апробації; на вимогу розробника надання матеріалів експертиз; формування пропозицій щодо персонального складу експертної комісії та забезпечення належних умов її роботи; формування пропозицій щодо персонального складу апеляційної комісії та забезпечення належних умов її роботи; зберігання документації, що стосується експертизи.
3.    ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
З метою забезпечення високої якості, ЕОР проходять комплексну експертизу, яка включає змістову, навчально-методичну, програмно-технічну і дизайн-ергономічну складові. Результати комплексної експертизи служать підставою для оцінювання якості ЕОР.
Експертиза змістового наповнення ЕОР встановлює, передусім, актуальність і відповідність державному освітньому стандарту та навчальній програмі. Відповідність дидактичним і методичним вимогам визначає науково-методичний рівень розробки, інноваційні якості ЕОР. Дизайн-ергономічна експертиза оцінює психологічні, ергономічні та художні якості ЕОР і його компонентів. Програмно-технічна складова визначає працездатність ЕОР програмного продукту і сучасному технічному рівню аналогічних продуктів; визначає стійкість до помилкових і некоректних дій користувача. Використання ЕОР у навчальному (навчально-виховному) процесі допускається тільки після проведення його комплексної експертизи та отримання позитивного висновку.
Дотримання принципів, виконання завдань спрямовує експертизу якості ЕОР на одержання від експертів відповідних даних та прийняття на їх основі компетентних рішень щодо доцільності використання у загальноосвітніх навчальних закладах. Компетентний склад експертної комісії та критеріальне оцінювання ЕОР гарантує якість висновків, проте процес апробації у навчальних закладах вимагає розробки відповідної технології проведення, додаткового дослідження та уточнень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.     Ашмарин И. И. Современное звучание гуманитарной экспертизы / И. И. Ашмарин // Экспертиза в современном мире: от знания к деятельности : научное издание / ред. Г. В. Иванченко, Д. А. Леонтьева. – М. : Смысл, 2006. – С. 82 – 88.
2.     Лаврентьєва Г. П. Науково-методичні підходи та інструментарій експертизи якості електронних засобів навчального призначення / Г.П. Лаврентьєва [Электронный ресурс]  // Інформаційні технології і засоби навчання. – №5 (19). – 2010. – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em.html
3.     Лапинский В. В. Педагогические требования к цифровым образовательным ресурсам / В. В. Лапинский // Современные достижения в науке и образовании: сб. трудов ІІІ Междунар. науч. конф., 16–23 сент. 2009 г., г. Тель-Авив (Израиль).  Хмельницкий: ХНУ, 2009.  С. 163 – 165.
4.     Леонтьев Д. А. Комплексная гуманитарная экспертиза: методология и смысл / Д. А. Леонтьев, Г. В. Иванченко. – М. : Смысл, 2008. – 135 с.
5.     Словник української мови: в 11 томах. — Том 2. – 1971. – С. 462.  – Режим доступу: http://sum.in.ua/s/ekspertyza
6.     Соловей М.В. До питання про поняття педагогічної експертизи та її нормативно-правових основ / М.В. Соловей – Режим доступу:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/peddysk/2007_01/solovey.pdf
7.     Талызина Н.Ф. Компьютеризация и программированное обучение / Н.Ф Талызина // Вопросы психологии  – 1986. – № 6. – С. 43–45.

8.     Шишкіна М. П. Якість програмних засобів навчального призначення: підходи до визначення предмету / М. П. Шишкіна // Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія №5. Педагогічні науки: реалії та перспективи.  Випуск 22: збірник наукових праць / за ред. В. П. Сергієнка. — К.: Вид-во НПУ імені M. П. Драгоманова, 2010. — С.553–557.

Немає коментарів:

Дописати коментар