Translate

неділя, 7 липня 2013 р.

Особливості розробки критеріїв оцінювання електронних освітніх ресурсів

У статті проаналізовано стан та перспективи використання електронних освітніх ресурсів (ЕОР) у загальноосвітніх навчальних закладах, розкрито особливості аналізу, оцінювання та систематизації вимог до використання електронних освітніх ресурсів, визначено особливості розробки критеріїв та структурні елементи ЕОР (змістовна, програмна, методична), вимоги до структурних елементів їх вмісту;  до особливостей ЕОР віднесено режим конструктора уроку.

До питання експертизи якості електронних освітніх ресурсів

У статті висвітлено науково-методичні підходи до організації експертизи якості електронних освітніх ресурсів (ЕОР) для загальноосвітніх навчальних закладів. Визначено понятійний апарат, описано об’єкт експертизи, уточнено окремі аспекти функцій експертизи, визначено основні завдання, які стоять перед експертизою, узагальнено принципи проведення експертизи (науковість, індивідуалізація, активне включення у навчальний процес тощо), описані вимоги до учасників експертизи ЕОР,  обґрунтовано відповідність ЕОР дидактичним та методичним вимогам та описано алгоритм підготовки об’єкта експертизи до визначення відповідності дидактичним вимогам. 

Критеріїв оцінювання локальних електронних освітніх ресурсів

Постановка проблеми. Модернізація системи вітчизняної освіти обумовлює необхідність пошуку нових підходів до організації навчального процесу. Однією із складових навчального процесу є електронні освітні ресурси (ЕОР), які використовуються для забезпечення різних видів навчальної діяльності учнів за класно–урочною, самостійною, індивідуальною та дистанційними формами навчання. 

Хмарні технології: особливості діяльності вчителів-предметників у віртуальних предметних спільнотах

Постановка проблеми. Завдяки мережним зв'язкам мимоволі формуються нові соціальні об'єднання ― віртуальні спільноти. Вони не можуть бути спеціально спроектовані, організовані або створені в наказовому порядку. Участь у віртуальних предметних спільнотах дозволяє вчителям, які  живуть у різних куточках країни і за кордоном, спілкуватися один з одним, вирішувати професійні питання та підвищувати свій професійний рівень. Такий підхід вимагає від суспільства розбудовувати різноманітних платформ, наприклад, за хмарними технологіями.

Хмарні технології. Віртуальні предметні спільноти природничо-математичної спрямованості

У «Концепції Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року» зазначено, що фундаментальна природничо-математична освіта є одним з основних факторів розвитку особистості,  і потребує оновлення  її змісту  з урахуванням  суспільних  запитів,  потреб інноваційного розвитку науки  та  виробництва,  запровадження  сучасних  методів навчання, поліпшення якості підготовки та видання навчально-методичної літератури, удосконалення механізмів оцінювання результатів   навчальної діяльності.

Хмарні технології в управлінні дошкільними навчальними закладами

У Законі України «Про дошкільну освіту» вказано на модернізацію першої ланки освіти ― вдосконалення її змісту, гуманізацію цілей та принципів, осучаснення навчально-виховних технологій, приведення їх у відповідність із вимогами мережного суспільства. На сучасному етапі відбувається оновлення управлінського компоненту, здійснюється перехід до електронного урядування.