Анотація. Матеріали даної статті присвячені
визначенню форм та необхідних компонентів використання хмарних технологій
вчителями–предметниками та керівниками шкіл, видів діяльності, що підтримуються
у хмарі, можливості використання хмарних технологій для
організації «віртуального кабінету», «віртуальної учительської», дано
визначення «віртуального кабінету» та «віртуальної учительської» їх
принципи побудови, визначено типи документів для використання у віртуальних
кабінеті та учительської, визначено чотири
переваги щодо впровадження віртуальних кабінету та учительської, окреслено їх
основні структурні блоки.
Ключові слова:
хмарні технології, віртуальний
кабінет, віртуальна учительська, віртуальні предметні спільноти, форми
використання хмарних технологій, види діяльності за хмарними технологіями, види
документів
Постановка проблеми. У науковій та
педагогічній спільноті активно
обговорюється питання, як можна використати Інтернет-технології, щоб
забезпечити мільйони людей високоякісною освітою і дати їм шанс на краще життя.
Педагоги наголошують, що апаратне і програмне забезпечення удосконалюється та
оновлюється практично щодня і будь-який загальноосвітній навчальний заклад
навряд чи зможе змінювати свою комп’ютерну техніку та програмне забезпечення
відповідно до мінливих тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних
технологій. Такі
технології як веб, віртуальні, хмарні радикальним чином змінюють навчальні
заклади, навчально-виховний процес, природу освіти та її доступність. Як показує досвід
розвинених зарубіжних країн, відмінним рішенням вищеописаних проблем є
розбудова інноваційної школи на засадах впровадження «хмарних технологій» у
навчально-виховний процес.
Останнім часом масштаби
впровадження хмарних технологій стрімко зростають. У галузі освіти твориться
справжня революція. Тепер, щоб вчитися, вчителю не обов'язково стояти біля
дошки. Вчитися можна скрізь: в приміщенні та на відкритій місцевості, під
деревом, на борту морського чи повітряного судна. Для цього потрібно
лише підключитися до мережі Інтернет, про що зазначає Морозов А. [5]. Ми стаємо свідками
швидкого впровадження хмарних технологій і сервісів в системі середньої і вищої
освіти та розбудови єдиного інформаційного простору.
Єдиний інформаційний простір в освіті
планується побудувати, з використанням хмарних технології, які надає компанія
Microsoft Україна. Загальноосвітні навчальні заклади для впровадження нових
форм проведення уроків, безпечного зберігання даних і електронного обміну
даними будуть застосовувати хмарний сервіс Office 365.
Хмарний сервіс Office 365, базовий тарифний план якого
доступний для освітніх установ безкоштовно, вже використовується в багатьох
українських дитячих садках, школах і університетах - всього відкрито понад 237
тис. облікових записів.
Хмарні технології
мають ряд переваг: не потрібні потужні комп'ютери, (понад 30% комп’ютерів у
школах підлягають списанню), менше витрат на закупівлю програмного забезпечення
і його систематичне оновлення (закупівля і оновлення програмного забезпечення
для загальноосвітніх навчальних закладів майже не фінансується), оскільки все
знаходиться у хмарі; відсутність піратства, необмежений обсяг збереження даних
(масштабованість), доступність з різних пристроїв і відсутня прив’язка до
робочого місця, забезпечення захисту даних від втрат та виконання багатьох
видів навчальної діяльності, контролю і оцінювання, тестування он-лайн,
відкритості освітнього середовища, економія коштів на утримання технічних
фахівців.
Аналіз
останніх досліджень показав,
що питання використання хмарних
обчислень для організації
тестування розкрито у роботах Морзе Н.В., Кузьминської О.Г. [4],
організація самостійної роботи за допомогою хмарних сервісів Яндекс відображено
у роботах Алексанян Г.А. [1], організація «віртуальної» учительської
засобами Google-site досліджується Рождественською Л.В. [7].
Питання використання засобів
Microsoft Office 365 для організації кабінету вчителя–предметника, учительської
загальноосвітнього навчального закладу вченими не досліджувалося.
Мета даної статті визначти форми та необхідні компоненти використання хмарних
технологій вчителями–предметниками та керівниками шкіл, видів діяльності, що
підтримуються у хмарі, можливості використання хмарних
технологій для організації «віртуального кабінету», «віртуальної
учительської», дати визначення «віртуального кабінету» та «віртуальної
учительської» їх принципи побудови, визначити типи документів для використання
у віртуальних кабінеті та учительській,
визначити структурні елементи та переваги впровадження віртуальних кабінету та
учительської у середній загальноосвітній школі.
Виклад
основного матеріалу.
Завдяки зростанню популярності хмарних технологій, для навчальних закладів
з’являються нові можливості управління навчальним процесом. Одним з основних
питань управління є підвищення рівня методичної роботи навчального закладу на
усіх її рівнях від шкільного методичного об’єднання вчителів-предметників до
методиста міста (області).
Загальноосвітні навчальні
заклади почали долучатися до використання хмарних технологій. Це використання
не масштабне, глобальне на рівні міста або району, а локальне ― на рівні одного
навчального закладу. Сьогодні можна виділити два напрями організації навчального
процесу, управління навчальним закладом або методичною роботою засобами хмарних
технологій, які були визнані спільнотою
вчитлів-предметників ― це сервіси Google та Microsoft.
Тип хмари залежить від
призначення. Розрізняють хмари спільнот, публічні, приватні та гібридні [6] і
як зазначає Алексанян Г.А. [1], на практиці межі між усіма цими типами
обчислень розмиті.
Форми використання хмарних
технологій в освіті: віртуальні предметні спільноти, «віртуальні учительські»,
«віртуальні методичні кабінет», «віртуальні клас», «віртуальний документообіг»,
електронний щоденник і журнал, інтерактивна приймальня, тематичний форум,
організація самостійної роботи учнів та факультативне навчання, контентні
сховища.
Необхідні
компоненти для використання
хмарних технологій: Інтернет, комп’ютер (планшет, мобільний телефон, нетбук),
браузер, компанія, яка надає послуги хмарних технологій, навички роботи з
Інтернет та веб-застосунками.
Види
діяльності
які підтримуються у хмарі: комунікація, колаборація, кооперація.
Комунікація — це процес обміну
інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше
особами.
Колаборація — процес спільної
діяльності, наприклад в інтелектуальній сфері, двох і більше осіб або
організацій для досягнення спільних цілей, при якому відбувається обмін
знаннями, навчання і досягнення згоди. Як правило, цей процес вимагає наявності
керівного органу, при цьому форма керівництва може бути і суспільної при
співпраці рівноправних членів децентралізованого співтовариства. Вважається, що
учасники колаборації можуть отримати більше можливостей досягнення успіху в
умовах конкуренції за обмежені ресурси.
Кооперація ― (лат. cooperatio)
співробітництво, взаємозв'язок людей у процесах їх діяльності.
Розглянемо структурні елементи
середньої загальноосвітньої школи, як об’єкти хмари.
Учительська - це не тільки місце
для зберігання журналів і дошка оголошень, а ще й місце в школі де вчителі
можуть обмінятися думками, отримати підтримку від колег або консультацію.
Віртуальна
учительська
- це створене за допомогою хмарних технологій місце для колаборації,
комунікації та кооперації вчителів з метою ефективного управління школою.
Кабінет - це не тільки місце в школі де учні і вчителі можуть
обмінятися думками, отримати консультацію, провести різноманітні збори та
заходи, а ще й місце для зберігання навчально-методичних матеріалів, наочностей
і дошка оголошень тощо.
Віртуальний кабінет - це створене за допомогою
хмарних технологій місце для колаборації, комунікації та кооперації вчителів та
учнів з метою підвищення якості освіти та розвитку здібностей учнів. Окремим
компонентом навчального середовища виступає віртуальний клас для проведення
он–лайн навчання учнів [3].
Управління школою – це науково обґрунтовані дії адміністрації і
педагогів, спрямовані на раціональне використання часу і сил викладачів і учнів
у навчально-виховному процесі з метою поглибленого вивчення навчальних
предметів, морального виховання, підготовки до усвідомленого вибору професії і
всебічного розвитку особистості [2].
Віртуальна учительська розбудовується на принципах:
добровільності - кожен педагог добровільно
висловлює намір прийняти участь у використанні віртуальної учительської;
ієрархії ― чіткого розподілу
прав на використання даних у віртуальній учительській,
відкритого обміну даними –
інформація,
що стосуються школознавства доступна для всіх педагогів;
колективного
використання даних
- кожен педагог
має доступ до колективного створення та використання документів, які отримує від інших учасників навчально-виховного процесу;
авторського права - всі педагоги зобов'язуються
дотримуватись законодавства
про авторські права;
миттєвого зворотного
зв’язку
― кожен педагог отримує право миттєвого з’єднання з іншим педагогом або
керівником закладу у разі необхідності.
У віртуальній учительській використовують такі типи документів: спільного
використання, документи-шаблони, для
ознайомлення, до виконання.
Документи
спільного використання ― статичні проміжні звіти, наприклад, кількість відсутніх
учнів у класі.
Документи-шаблони ― документи, що
вимагають дотримання єдиної структури, наприклад, звіти щодо успішності учнів
за І та ІІ півріччя, атестаційні листи, аналіз контрольних робіт тощо.
Для
ознайомлення ― різноманітна інформація з навчальної і
виховної роботи, наприклад, інформація для класних керівників щодо організації
екскурсій, конкурсів тощо.
До виконання ― документи, які
вимагають опрацювання або доведення інформації до батьків.
Позитивні
сторони
впровадження «віртуальної учительської»: доступ до даних будь-де і будь-коли,
доступність і прозорість даних, швидкість інформування педколективу, збір та
зберігання усіх даних в одному місці, середовище для обміну досвідом і навчання
вчителів, прозорість діяльності кожного вчителя, автоматизація та уніфікація
звітності участь педагогів до управління, організація спільної роботи тощо.
Особливості впровадження «віртуальної учительської»:
додаткове навчання щодо роботи з «віртуальною учительською», методичний
супровід вчителів, посилення контролю щодо виконання і оновлення документації,
на перше місце виходять мотивація, заохочення, матеріальна зацікавленість у
впровадженні «віртуальної учительської», наявність швидкісного Інтернету,
оновлення комп’ютерної техніки (повна заміна техніки закупленої до 2002 року),
додаткова роз’яснювальна робота з колективом.
Структура віртуальної учительської може включати основні
блоки, які відповідають структурі діяльності школи: заступник директора з НВР ―
МО вчителів-предметників ― документи (атестація, оголошення, конкурси, заміни,
звіти за І півріччя, звіти за ІІ півріччя, олімпіади, навчальні плани,
методичні рекомендації тощо).
Віртуальний кабінет розбудовується на принципах:
обов’язкової активної
участі –
вчитель і учень приймають активну участь у використанні віртуального кабінету;
ієрархії ― чіткого
розподілу прав на використання даних у віртуальному кабінеті,
відкритого обміну
даними –
інформація, що стосуються навчання математики доступна для всіх учасників
навчального процесу;
колективного
використання даних -
кожен учень має доступ до колективного створення та використання документів,
які отримує від вчителя або інших учнів або учасників навчально-виховного
процесу;
авторського права - всі учасники
навчально-виховного процесу зобов'язуються дотримуватись законодавства про
авторські права;
миттєвого зворотного
зв’язку ―
кожен учень отримує право миттєвого з’єднання з вчителем або з іншим учнем у
разі необхідності.
У віртуальному
кабінеті використовують такі типи
документів:
спільного
використання, документи-шаблони, для ознайомлення, до виконання.
Документи спільного
використання ―
презентації, буклети, плакати, фото, відео, аудіо, тести, опорні конспекти,
електронні таблиці, міні-підручники, тощо.
Документи-шаблони ― документи, що
вимагають дотримання єдиної структури, наприклад, шаблони оформлення
розв’язання задач, оформлення практичних робіт, робіт МАН, документів проектної
діяльності або створених за кейс-технологіями.
Для ознайомлення ― різноманітна
інформація з навчальної і виховної роботи, наприклад, інформація для учнів щодо
організації тематичних екскурсій, конкурсів, олімпіад, шкільних КВК, міських та
Міжнародних конкурсів тощо.
Для опрацювання ― документи, які
вимагають опрацювання або обов’язкового виконання учням, наприклад, завдання
для підготовки до контрольних робіт, зрізів знань, ЗНО тощо.
Для саморозвитку: скарбничка логічних
задач, ребусів, завдань для розвитку логічного та критичного мислення учнів.
«Величезна сила хмари
полягає в онлайновому контенті і відкритих ресурсах редагування, більшість з
яких надається безкоштовно», - стверджує Бонк, наводячи як приклад бібліотеку
Академії Хана, де вже зараз містяться майже дві з половиною тисячі безкоштовних
відеолекцій з усіх предметів - від арифметики до фізики, фінансів та історії.
«Безкоштовне онлайнове відео, - упевнений Бонк, - відкриває небачені можливості
для будь-якого фахівця в галузі освіти». І треба сказати, що почалося це не
сьогодні, і навіть не вечори [4].
Позитивні сторони впровадження
«віртуального кабінету»: доступ до даних будь-де і будь-коли, доступність і
прозорість діяльності учня, швидкість інформування учня і його батьків, збір та
зберігання усіх даних в одному місці, середовище для обміну досвідом і навчання
учнів, прозорість діяльності вчителя, організація спільної роботи, участі у
міських та Міжнародних проектах тощо.
Особливості
впровадження «віртуального
кабінету»: додаткове навчання щодо роботи у «віртуальному кабінеті»,
забезпечення методично-дидактичного супроводу учня, посилення контролю щодо
виконання і оновлення навчальних матеріалів, на перше місце виходять мотивація,
заохочення у впровадженні «віртуального кабінету», наявність швидкісного
Інтернету, наявність комп’ютерної техніки, додаткова роз’яснювальна робота з
батьками.
Структура віртуального кабінету може включати основні елементи,
які відповідають структурі діяльності вчителя математики: «адміністрація», «вчитель»,
«портфоліо учнів», «документи», «для батьків», «оголошення» тощо.
Діяльність вчителя–предметника. Застосування хмарних
технологій в освіті надають ряд переваг у діяльності вчителя: вчитель має
доступ до свої матеріалів і документів будь-де і будь-коли; з’являється
можливість використання відео і аудіо файлів прямо з Інтернету, без додаткового
завантаження на комп’ютер; організація спілкування засобами Lync з предметними кафедрами
вищих навчальних закладів (проведення он-лайн уроків, тренінгів, круглих
столів); можливість формувати траєкторії розвитку кожного учня з конкретного предмету;
принципово нові можливості для організації досліджень, проектної діяльності та
адаптації навчального матеріалу до реального життя; принципово нові можливості
передачі знань: он-лай уроки, вебінари, інтегровані практичні заняття,
кооперативні лабораторні роботи, он-лайн комунікація з учнями інших шкіл
міста або інших країн.
Висновки. Отже, розглянемо чотири
причини, навіщо в школі впроваджувати «віртуальний кабінет» або «віртуальну
учительську».
Причина перша: віртуальний кабінет
та учительська потрібні, як місце збору різноманітних документів, списків,
графіків, таблиць, анкет. У кожного учня і вчителя формується власне електронне
портфоліо.
Причина друга: більшість учнів з
задоволенням вчаться новим технологіям, розвивають інтелектуальні здібності, а
вчитель підвищує свій рівень використання інформаційно–комунікаційних
технологій. Як вчителі, так і учні, мають
можливість засобами колаборації створювати
спільну таблицю або текстовий документ, обговорювати презентації уроків.
Причина третя: у школі не
вистачає технологій для взаємодії та змістовного спілкування на відстані.
Комунікація, колаборація і кооперація формуватимуться у педагогів та учнів не
тоді, коли хтось зверху поставить таке завдання, але коли для цього є вдалі
технології.
Причина четверта: створюються умови
для залучення батьків до активної участі у житті своєї дитини та вчасного
інформування.
Список використаної літератури
1.
Алексанян Г. А. Использование
облачных сервисов Яндекс при организации самостоятельной деятельности студентов
СПО [Текст] / Г. А. Алексанян // Педагогика: традиции и инновации
(II): материалы междунар. заоч. науч. конф. (г. Челябинск, октябрь 2012 г.).
— Челябинск: Два комсомольца, 2012. — С. 150-153.
2.
Зайченко І.В. Педагогіка підручник
/ http://pidruchniki.ws/14351021/pedagogika/shkoloznavstvo
3.
Литвинова С. Г. Методика
використання технологій віртуального класу вчителем в організації
індивідуального навчання учнів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
пед. наук : спец. 13.00.10 "Інформаційно-комунікаційні технології в
освіті" / С. Г. Литвинова. – К., 2011. – 22 с.
4.
Морзе Н.В. Як навчати вчителів,
щоб комп’ютерні технології перестали бути дивом у навчанні? / Н.В. Морзе // Комп’ютер у
школі та сім’ї. - №6 (86). – 2010. – С.10-14.
5.
Морозов А. Школьники
уходят в
облака / А. Морозов / [Електронний
ресурс]. – http://www.ng.ru/education/2011-09-06/8_shkolniki.html. –
Назва з екрану.
6.
Облачные вычисления. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу:
http://habrahabr.ru/blogs/cloud_computing/111274 . – Назва з екрану.
7.
Рождественська Л.В. Дневник конференции. 10 шагов
информатизации: призрак виртуальной учитель ской [Електронний ресурс]. –
http://edugalaxy.intel.ru/index.php?automodule=blog&blogid=8&showentry=3664 – Назва з екрану.
Немає коментарів:
Дописати коментар